Так чи інакше все зав'язується на музиці - і твої знайомства, і твої шкідливі звички, і те, як ти поводишся в ліжку, і те, за кого ти голосуєш на виборах, і чи голосуєш узагалі. Музичний формат є насправді форматом поведінковим... (с)
- Sticky post
- Rock-H на «Мадяр Fest»
-
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1)
tikobuvuspivalu- May 8th, 17:44
В суботу, 5 травня, я поплентала у дворик Львівського палацу мистецтв, де саме вирував Фестиваль культури та виноробства Угорщини «Мадяр Fest». Вино лилося рікою по 15 гривень за келішок і від ста гривень за фляжку. В поле мого зору втрапив Юрко Винничук. Захмелілих гостей бавив закарпатський гурт Rock-h. Під сценою дуркували дітлахи і пацанчики з цигарками, спалахували світлом численні фотокамери і гули шанувальники, які, не дивлячись на русинський балак, співали пісень разом із музикантами.
ЩЕ ЗНИМКИ
- Юрій Винничук у львівській Філармонії
-
- tikobuvuspivalu
- May 8th, 16:57
Третього травня у львівській Філармонії відбулася творча імпреза до 60-ліття Юрка Винничука. Найдорожчий квиток вартував лиш 50 гривень. Ведучий, Олександр Бойченко, жартував, що, хто ж і ще може заправляти тут усім - вести вечір письменника із Станіслава у Львові, як не людина із Чернівців. Першим до мікрофона закликали Юрка Андруховича. Він розмірковував, що Винничук має таке прізвище, бо любить вино і живе у Винниках. Слідом за ним запросили учасників естрадного театру "Не журись!". Ті читали свої вірші, кілька слів адресуючи винуватцю свята. Однолітки ювіляра пригадували, якими хвацькими жеребчиками вони були у сороківці, акцентуючи увагу на чоловічому безсиллі тепер. Було багато політики і матюччя - кожен вважав за доцільне після Юркового вірша, в якому він облаяв президента, і собі вжити міцне словечко. Такої зливи матюків камерна сцена Філармонії ще, мабуть, не чула. Слово надали представнику молодого покоління Андрію Любці, але він теж звертався до політики, хоч і у доволі комічний спосіб - зачитував уявні телеграми для Винничука від політичних діячів. Час-від-часу той глядів на пана Юрія, спостерігаючи за його реакцією на чергове своє речення. А "довершив" вечір Віктор Морозов із пісенькою про золотий унітаз.
Кульмінацією дійства стала з'ява на сцені Філармонії мера міста Андрія Садового, який нагородив Ю. Винничука орденом святого Юрія-Змієборця.
Кінець.
- Моє перше "Прокидання"
-
- tikobuvuspivalu
- May 8th, 15:46
Травень 2008 року. Я саме завершувала навчання в університеті і починала любитися в Юркові Андруховичу. Побачивши афішу -
Прокидання Мертвого Півня з Юрієм Андруховичем,
я звабилася на останнього, бо Півнями на той час не була надто в захопленні. Придбала для цього діла оберемок білих троянд. Пригадую, того ранку Місько вийшов на сцену і перші його слова були:
Юрко не зміг приїхати, але він передав вам "привіт".
Я зопалу ледве не пішла звідтіля і мала на думці жбурнути квіти у сміттярку. З'ява музик, перші акорди пісень затримали мене в гамірному дворику. Я стала під сценою. На другій пісні вручила троянди Барбарі, бо патики із метр завдовжки обмежували мої рухи. Він став навколішки і простяг руки за презентом. "А цьом?", зірвалося. Михайло, на мій подив, вдруге клякає на коліна, обпершись об музичне приладдя для звуку, нависає наді мною згори і цілує слічно, у вуста. Чи це вітер, чи Місьо зубів не почистив, але в мене там, де був цілунок, залишився знак. Більше тижня мені був спомин, що я цілувалася з Барбарою.
А цьогоріч усе перепаскудили.
- 28 квітня - Всесвітній день охорони праці
-
- tikobuvuspivalu
- April 30th, 17:28
- ROCK-H - ВІНКО ЧЕРВЕНОЄ
-
- tikobuvuspivalu
- April 30th, 15:18
- Золочівський замок
-
- tikobuvuspivalu
- April 30th, 14:38
Однієї сонячної неділі, коли якраз на теплі стало, вирушили ми з колєжанкою в одноденну мандрівку у м. Золочів (64 км. від Львова), на території якого розташований Золочівський замок. Вітер зривав голову, але якщо маневрувати поміж його потоків, зимно не було. Мені продали квитка до середини за студентським тарифом. Ходили залами палаців із дерев'яними різьбленими меблями, камінами, оглянули читальню, мисливську залу. За окрему плату показали нам репродукцію корони Данила Галицького - вся із золота, перлів й дорогоцінного каміння, зашклена і пильно охороняється. Надибали дві каменюки із античними символами, яких досі науковці не взмозі розпізнати. Встромили пальця у дзюрку і, за віруванням, забажали кожен свого сокровенного. Піднялися на оборонні вали із гарматами по периметру. Якийсь час перебували у замилуванні панорамою містечка. Традиційно, придбала сувенірного магніта. Присіли у підніжжі замку, дістали термоси із чаєм. Потім ще трохи покружляли містом, поспілкувалися з людьми (один старенький просто на вулиці з нами завів балачку) і рушили бусом у Львів.
Що засмутило - на території замку дещо не охайно - обгортка з їжі, пластик, бите скло. А ще за експозиціями наглядали не надто привітні пані - відчуваєш якесь напруження, коли тобі у спину сопе спостерігач. Кінець.
- Rock-H у Львові
-
- tikobuvuspivalu
- April 30th, 12:56
19 квітня у Хмільному домі Роберта Домса, що у Львові, закарпатський гурт Rock-H презентував свій дебютний альбом «In Vinko Veritas». Вельми харизматичні хлопці. Оспівують вино, дівчат і кохання. Зал, де відбувався концерт, звільнили від громіздких столів і залишили лише кілька лавок. Поки не почалося дійство на сцені, люд сидів один навпроти одного і розглядав хто у чому вбраний. Музики з'явилися до публіки із невеликим запізненням. Я звично зайняла позицію біля самої сцени, але ледве встояла пів години. Інструменти звучали надто гучно - мої нутрощі в прямому значенні слова підстрибували в такт музиці. Дуже неприємне відчуття. Окрім того світло софітів і випари кількох десятків тіл довкола підігрівали повітря і спричинювали брак кисню (ви уже наслухані про проблеми із вентиляцією у цьому закладі) - здавалося, ще мить і я брикицьну без пам'яті долу. Тому я вирішила не випробовувати свій організм і подалася у кінець натовпу. Стою, а мені у потилицю дме кондиціонер. Шанувальниці кричали, що знають слова усіх пісень. Іштван вирячував очі ніби мумій тролль. Зіграли дві нові композиції. На біс докликалися лише раз. Віднікувалися, що на потяг не встигнуть. Кінець.
ЩЕ ЗНИМКИ
- qarpa soledad
-
- tikobuvuspivalu
- April 3rd, 19:18
11 травня Карпик у Львові.
- Творча зустріч із Юрієм Винничуком у Львові
-
- tikobuvuspivalu
- April 3rd, 18:53
21 березня відвідала творчий вечір із Юрієм Винничуком у книгарні "Є", що у Львові. Очікувала, що прийде більше люду, бо в нас так заведено, що рейтинг автора зростає або після якогось шкандалю, або якщо він вмер. Чогось подібного мені чекалося як реакції на Юркового вірша про нашого президента. Всі кріселка завбачливо зайняли і навіть кілька людей стояло позаду між стелажів із книгами, але минулося без ажіотажу. Хоча писало, що це творчий вечір, приурочений до 60-річчя автора, але виглядало скоріш на якесь пре-паті. Потім Винничук анонсував більш солідну забаву у травні місяці в одному із львівських театрів. І додав, що за участю Віктора Морозова. Модерував зустріч Василь Габор. Пан Юрій був не надто щедрий до емоції, на жарти Габора реагував мінімальною мімікою лиця. Якесь дівча схилилося наді мною і попрохало пару знимків. Я пошурхотіла перед її носом пальцями на знак, шо то коштує грошей. Вона, на мить замислившись, поцікавилась: "Скільки?" По закінченню зустрічі звізда Антіна Мухарського (він же сценічний Орест Лютий) завітала до книгарні і брала автографа в Юрка. Нарід кинувся працювати пальцями, тиснучи на затвори своїх мильниць. А ще якась пані запрезентувала Юркові нагороду у вигляді дракона. Мені зле було чути - сказала, що це за якісь ілюстрації і вірша. Винничук розкритикував мальовану Грицею "Гвару". Розтлумачив, що це польське слово, а по - галицьки вживають "балак". Та й багацько у книзі сучасних слів. Розповів, що готує свій варіант словника. Кінець.
БІЛЬШЕ ЗНИМКІВ ТУТА
- 25 років на орбіті
-
- tikobuvuspivalu
- March 8th, 18:38
ВВ на своє 25-річчя вирядилися в тур Україною, а я на свій 25-ий день народження придбала на них квиток в Оперний театр. Поки не почався концерт, сиділа і розглядала прикрашені золотом люстри і балкони театру, а також публіку, частково теж у золоті. Було багато людей у всьому вишиваному - одні в простих сорочках, на інших видно, що сукенки від кутюр. Люд різновіковий, але переважав пласт від сорока і старші - котрі могли собі дозволити придбати доволі вартісного квитка. Приходили цілими родинами. Всі у вишиванках, звісно. Були й кралі у чобітках на шпильках і шубах. Були такі, що співали, ритмічно метеляли головою і підстрибували в кріслі весь концерт (я, на приклад), а були такі, що заворушилися тільки, коли Скрипка "День народження" заспівав, бо, мабуть, не чули інших пісень. Я би для таких ввела фейс-контроль. Скрипка був одягнений у чорні оксамитові штани в троянди, червону шовкову сорочку і піджак в клітинку. Товариші з обох боків теж не відставали - зелений спортивний костюм у басиста і синій у гітариста. А ще Олег зрізав свої вічно масні пасма волосся і тепер має таку акуратну коротку пацанську стрижку. Концерт складався із трьох частин: рок-хіти з ранніх альбомів, присмачені хітами сьогодення, потім для перепочинку акустика під гітару і на кінець балаганно-весільно-народні пісні. Скрипка десь до середини концерту розійшовся і вже таке виробляв (подивіться відео). Коли половина залу вирішила, що уже все й потяглася до гардеробу, музики повернулися на сцену і заграли "Танці". Оскільки ми вже повставали зі своїх місць, то почали танцювати.
А ще мені щастить на дуреп, які в театрах сидять попереду і затуляють собою всю сцену. Не знаю, на кого ті крісла розраховані - щоб я зі своїм метр вісімдесят нічогісінько не бачила поперед себе. Кінець.
П.С. В кіні не правильна дата стоїть. Має бути 5 березня 2012 року, а не серпня.
